- дубити
- дублю, -биш, Пр.Виправляти шкіру; вичиняти, гарбувати розчином дубової кори.
-Дублят скору на керпці.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
дубити
Смотреть что такое "дубити" в других словарях:
дубити — дублю/, ду/биш; мн. ду/блять; недок., перех. Обробляти шкуру або іншу сировину вимочуванням у спеціальному розчині або настої певних рослин … Український тлумачний словник
дубити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дубитися — ду/биться; мн. ду/бляться; недок. Пас. до дубити … Український тлумачний словник
дублений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до дубити. 2) прикм. Який піддавався дубленню. 3) прикм., перен., розм. Обвітрений, огрубілий (про шкіру обличчя, рук і т. ін.) … Український тлумачний словник
дублення — я, с. Дія за знач. дубити … Український тлумачний словник
подубити — блю/, у/биш, перех. Док. до дубити … Український тлумачний словник
видубити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
